Поняття "домашня тварина" визначається ст. 1 Європейської конвенції про захист домашніх тварин (ратифіковано Законом № 578-VII від 18.09.2013 р.) (далі – Європейська конвенція). Під нею мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства. А ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (№ 3447-IV від 21 лютого 2006 р.) (далі – Закон про захист тварин) уточнюється, що це собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.
Європейська конвенція передбачає два основних принципи благополуччя тварини: ніхто не повинен спричиняти для домашньої тварини непотрібного болю, страждання або пригнічення, а також ніхто не повинен залишати її. Поводження з тваринами має ґрунтуватися на таких принципах:
