Законом
України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (абз.п’ятий – сьомий п. 1 ч. 1 ст. 10) передбачається певний статус і для сімей
добровольців, які загинули пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва,
одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції,
забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення. Цей статус передбачається як для сімей осіб, які добровільно
забезпечували проведення АТО (займалися волонтерською діяльністю), так і для
тих, хто брав безпосередню участь у
складі обровольчих формувань, що були творені або самоорганізувалися
для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
При цьому не має значення, чи було це формування у одальшому "легалізовано".
До членів сім’ї осіб, на яких поширюється дія закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належать:
- утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія (по втраті годувальника);
- батьки;
- один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
- діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
- діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;
- діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісті.
Крім того,
статус осіб, на яких поширюється дія цього Закону мають діти померлих учасників
бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних
закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах,
до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23
років.