Виплати під час ліквідації

Законодавством України передбачаються певні гарантії працівникам, які звільняються у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Так, згідно зі ст. 44 Кодексу законів про працю України № 322-VIII від 10.12.1971 р. у разі припинення трудового договору, в тому числі і ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи чи організації, скорочення чисельності або штату працівників, їм виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Однак вихідна допомога може бути і більша, тому що її розмір може встановлюватися колективним або трудовим договором. Але в будь-якому разі вона не може бути меншою за середньомісячний заробіток.

Крім вихідної допомоги, згідно зі ст. 83 КЗпП, працівникам при звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Компенсація виплачується пропорційно фактично відпрацьованому працівником часу. Святкові дні не враховуються.

Історія часу

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються одиниці ваги, міри і часу. Однак за роки, що минули з моменту її прийняття, закони, що встановлюють порядок обчислення часу в Україні так і не були ухвалені.

Сьогоднішній порядок обчислення часу на території України встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 13.05.1996 р. "Про порядок обчислення часу на території України". Документом передбачається, що в Україні діє час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3:00 на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4:00 на 1 годину назад. 

Щоб краще зрозуміти сучасну систему обчислення часу необхідно звернутися до історії.

Момент припинення шлюбу

Момент, з якого укладений шлюб між подружжям вважається розірваним, залежить від ряду обставин, і перш за все від того чи був шлюб розірвано органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАДЦС) або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 і ст. 106 Сімейного кодексу України (№ 2947-III від 10 січня 2002 р.) шлюб розривається органами ДРАЦС за спільною заявою подружжя, яке не має дітей. В інших випадках це питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 114 СК України моментом припинення шлюбу розірваного органами ДРАЦС є день реєстрації розірвання шлюбу, тобто внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідного актового запису. Ну а такий запис вноситься після закінчення одного місяця з моменту подачі подружжям заяви про розлучення.

Зовсім інша ситуація якщо шлюб припиняється за рішенням суду. Частиною другою ст. 114 СК чітко встановлюється, що шлюб за рішенням суду припиняється в день набрання чинності відповідним рішенням суду.

Встановлення батьківства

Питання встановлення походження дитини має не лише "сімейне" значення, а й юридичне. Це важливо не тільки для того, щоб отримувати аліменти на дитину, але і має велике значення при відкритті спадщини.

Це питання регулюється Сімейним кодексом України (№ 2947-III від 10 січня 2002 року) та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Мін'юсту № 2375/5 від 25.11.2015 р.).

Згідно з чинним законодавством (ст. ст. 122 і 133 СК України), якщо дитина народилася у подружжя - дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком. І в цьому випадку не потрібно будь-якого підтвердження батьківства. Воно встановлюється на підставі Свідоцтва про шлюб та документа медичного закладу. Як правило, таким документом є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 р..

Так само батьківство встановлюється і щодо дитини, народженої до спливу десяти місяців з моменту припинення шлюбу (смерті одного з подружжя, розірвання шлюбу), визнання його недійсним або встановлення судом для подружжя режиму окремого проживання.

Пільги членам сімей загиблих добровольців

Пільги сім’ям померлих (загиблих) встановлюються ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вони включають:

• безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
• безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
• 50% знижка квартплати в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 м2 загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 м2 на сім'ю);
• 50% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла при розрахунках плати за опалення визначається аналогічно. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50% знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 м2 на кожну особу та 21 м2 на сім'ю);
• 50% знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
• 50% знижка абонентської плати за користування квартирним телефоном.