Історія часу. Як рухали стрілками годинника за останні сто років?

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються одиниці ваги, міри і часу. Однак за роки, що минули з моменту її прийняття, закони, що встановлюють порядок обчислення часу в Україні так і не були ухвалені.

Сьогоднішній порядок обчислення часу на території України визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 13.05.1996 р. "Про порядок обчислення часу на території України". Документом передбачається, що в Україні діє час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3:00 на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4:00 на 1 годину назад. 

Щоб краще зрозуміти сучасну систему обчислення часу необхідно звернутися до історії.

Правила утримання домашніх тварин в Україні.

Останнім часом в Україні стає модним утримувати в своїх оселях домашніх тварин. При цьому, мова далеко не завжди йде про собак чи котів. Часто люди тримають в своїх домівках таких тварин як хом’яки, гризуни, черепахи. Але не всі задумуються про те, яким чином це питання врегульовано законом і які обов’язки передбачаються для власників тварин.

Поняття "домашня тварина" визначається  ст. 1 Європейської конвенції про захист домашніх тварин (ратифіковано Законом № 578-VII від 18.09.2013 р.) (далі – Європейська конвенція). Під нею мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства. А ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (№ 3447-IV від 21 лютого 2006 р.) (далі – Закон про захист тварин) уточнюється, що це собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

 

Європейська конвенція передбачає два основних принципи благополуччя тварини: ніхто не повинен спричиняти для домашньої тварини непотрібного болю, страждання або пригнічення, а також ніхто не повинен залишати її. Поводження з тваринами має ґрунтуватися на таких принципах:

Судовий збір у 2019 році.

Законом України “Про судовий збір” (№ 3674-VI від 08.07.2011 р.) передбачається, що за подання позову та скарги стягується судовий збір.

При розрахунку судового збору враховується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Тож, з кожним роком сума судового збору буде зростати із ростом прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" (№ 2629-VIII від 23 листопада 2018 року) розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб (РПМПО) з 1 січня 2018 року становить 1921 грн..

Варто також мати на увазі, що ставки судового збору різняться за категоріями платників (фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи) та підвищуються при зверненні до кожної вищої судової інстанції.

Так, за подання цивільного чи адміністративного позову майнового характеру, фізичним особам та підприємцям доведеться сплатити щонайменше 1% ціни позову, але не менше 0,4 РПМПО (768 грн. 40 коп.), а юридичним особам - 1,5% ціни позову, але не менше 1 РПМПО (1921 грн.). Максимальна ж сума судового збору у таких справах буде складати 5 РПМПО (9605 грн.). Для юридичних осіб таке обмеження становить 10 РПМПО (19210 грн.) при зверненні до адміністративно суду та 350 РПМПО (672350 грн.) в усіх інших випадках.

За подання позову немайнового характеру сплачується 768 грн. 40 коп. – фізичними особами та 1921 грн. – підприємцями та юридичними особами.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, платити доведеться двічі, адже в такому разі судовий збір сплачується за ставками, встановленими як для позовів майнового так і немайнового характеру.

Багатодітні сім'ї в Україні: статус і пільги.

За останні роки в Україні спостерігається зростання кількості сімей, де виховується троє і більше дітей (багатодітні сім’ї). Якщо у 2009 році нараховувалося 219 981 багатодітна сім’я, то за даними Міністерства соціальної політики України, станом на 01 лютого 2015 р., в Україні проживало 319 006 таких сімей. А на 01 лютого 2018 р. Їх кількість досягла вже 333 187  сімей, в яких виховується 1 151 280 дітей. І це беручи до уваги ту обставину, що статистика 2015 та 2018 років вже не враховує тимчасово окупований Крим та окремі райони Донецької та Луганської областей.

Таким чином, кількість багатодітних сімей в Україні за три останні роки зросла на 4,4%, а порівняно з 2009 роком — на 51,5%. Близько 4% всіх сімей в Україні є багатодітними. В них проживає близько 15% всіх дітей нашої країни.

Дещо вражає кількість багатодітних сімей, в яких діти виховуються однією матір’ю. За інформацією Міністерства соціальної політики, на даний час нараховується 88 645 таких сімей, що складає 26,6% усіх багатодітних родин.

У 75,2% багатодітних родин виховується троє дітей. По четверо мають майже 15% сімей, а п’ятеро живуть у 5,8% родин. Близько 4% виховують шестеро і більше дітей.

Майже 34% багатодітних сімей в Україні отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

Податкові соціальні пільги у 2018 році.

Статтею 169 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010 р.) передбачаються пільги при сплаті податку з доходів фізичних осіб (ПДФО). Вони називаються податковими соціальними пільгами.

Податкова соціальна пільга (ПСП) полягає у зменшенні загальних сум щомісячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Можливість використання податкових соціальних пільг передбачається для платників податків як на загальних підставах, так і для певних категорій осіб.

ПСП мають право скористатися особи, чия заробітна плата або інші прирівняні до неї виплати та компенсації (наприклад, надбавки за суміщення та вислугу років) у звітному календарному місяці не перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних на 1 січня поточного року, помножений на 1.4. Отриману суму потрібно округлити до найближчих 10 грн

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних з 1 січня 2018 р. становить 1762 грн. Таким чином, в 2018 р. ПСП можуть скористатися платники податків, чий заробіток не перевищує 2470 грн. в конкретному місяці. Для батьків, які виховують двох і більше дітей, одиноким матерям (батькам, опікунам, піклувальникам), а також батькам, що утримують дитину-інваліда, і які у зв'язку з цим мають право на ПСП, ця сума множиться, відповідно, на кількість дітей. Так, якщо дітей троє, то в цьому році граничний дохід для використання ПСП буде дорівнювати 7410 грн. Але слід зауважити, що така можливість надається лише одному з батьків. Другому доведеться взяти відповідну довідку у свого роботодавця.

Академічні, соціальні та інші стипендії у 2018 році.

Право здобувачів освіти на забезпечення стипендіями закріплюється ч. 1 ст. 53  та ст. 56 Закону України “Про освіту” (№ 2145-VIII від 05 вересня 2017 року)  та ч. 2 ст. 62 Закону України "Про вищу освіту" (№ 1556-VII від 01 липня 2014 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України "Про вищу освіту" особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних та соціальних стипендій у встановленому законодавством порядку. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Порядок призначення і виплати академічних та соціальних стипендій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №882 від 12 липня 2004 року "Питання стипендіального забезпечення" в редакції Постанови КМУ №1050 від 28 грудня 2016 року. 

Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника навчального закладу утворюються стипендіальні комісії. До їх складу входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (директори інститутів, завідуючі відділеннями), представники органів студентського самоврядування, первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються. При цьому у стипендіальній комісії має бути не менше 50% представників студентського самоврядування та студентських профспілок.

Судовий збір у 2018 році.

Законом України “Про судовий збір” (№ 3674-VI від 08.07.2011 р.) передбачається, що за подання позову та скарги стягується судовий збір.

При розрахунку судового збору враховується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Тож, з кожним роком сума судового збору буде зростати із ростом прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" (№ 1801-VIII від 21 грудня 2016 року) розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб (РПМПО) з 1 січня 2018 року становить 1762 грн..

Варто також мати на увазі, що ставки судового збору різняться за категоріями платників (фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи) та підвищуються при зверненні до кожної вищої судової інстанції.

Так, за подання цивільного чи адміністративного позову майнового характеру, фізичним особам та підприємцям доведеться сплатити щонайменше 1% ціни позову, але не менше 0,4 РПМПО (704 грн. 80 коп.), а юридичним особам - 1,5% ціни позову, але не менше 1 РПМПО (1762 грн.). Максимальна ж сума судового збору у таких справах буде складати 5 РПМПО (8810 грн.). Для юридичних осіб таке обмеження становить 350 РПМПО (616700 грн.).

Розрахунок при звільненні має бути вчасним.

Випадки затримки виплати заробітної плати не рідкі. Досить часто й при звільненні роботодавець не розраховується зі своїм працівником вчасно. А дарма. Адже законом встановлюється принцип невідкладності дій роботодавця щодо здійснення розрахунку. Нажаль, але далеко не всі робітники знають, що у разі несвоєчасного розрахунку при звільненні вони мають право на компенсацію середнього заробітку за увесь час затримки при розрахунку.

Статтею 43 Конституції України гарантується право кожного на заробітну плату не нижче рівня , встановленого законом та її своєчасне одержання.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України (№ 322-VIII від 10.12.1971 р) виплата всіх сум, належних працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення їм вимоги про розрахунок. Крім цього, ст. 47 КЗпП встановлюється обов'язок роботодавця видати працівникові в день звільнення належно оформлену трудову книжку.

Державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Діючим законодавством України передбачається підтримка осіб, які взяли на себе опіку чи піклування над дитиною. Ці питання регулюються Законом України "Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми" (№  2811-XII від 21 листопада 1992 р.) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 р. (далі – Порядок).

Згідно їз ст. 243 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Юридичне визначення соціальних категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено статтею 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (№ 2342-IV від 13 січня 2005 р.).

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки.

Позбавлення батьківських прав.

За діючим українським законодавством, батько, мати дитини можуть бути позбавлені батьківських прав. В законодавстві позбавлення батьківських прав розуміється як спосіб захисту дитини і як крайній захід, який застосовується лише у випадку, коли всі інші заходи впливу на батьків не дали результату. Позбавити батьківських прав може тільки суд.

В залежності від конкретної ситуації в сім'ї позбавленню батьківських прав можуть передувати превентивні заходи впливу на батьків (бесіди, попередження з боку органів опіки і піклування, органів внутрішніх справ, надання сім'ї необхідної допомоги, накладення адміністративної відповідальності), відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав (ст. 170 Сімейного кодексу України).

До обов’язкових умов позбавлення батьківських прав належить наявність вини батьків. Воно повинно бути результатом свідомої поведінки батьків або одного з них. Якщо вони не в змозі розумно керувати своїми діями та вчинками з причини, що від них не залежать (тяжке психічне захворювання, слабоумство, інвалідність тощо), то, за загальним правилом, їх не можна позбавити батьківських прав.