Історія часу

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються одиниці ваги, міри і часу. Однак за роки, що минули з моменту її прийняття, закони, що встановлюють порядок обчислення часу в Україні так і не були ухвалені.

Сьогоднішній порядок обчислення часу на території України встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 13.05.1996 р. "Про порядок обчислення часу на території України". Документом передбачається, що в Україні діє час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3:00 на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4:00 на 1 годину назад. 

Щоб краще зрозуміти сучасну систему обчислення часу необхідно звернутися до історії.

Куіріко Філопанті

Спочатку люди користувалися так званим сонячним часом. Різні міста використовували свій час. На кожен градус меридіана час зазвичай відрізнявся на 4 хвилини.

Сендфорд Флемінг

З розвитком у XIX столітті залізниць і зв'язку, використання сонячного часу стало вкрай незручним. Тому в листопаді 1840 р. в Англії залізничні компанії першими починають впроваджувати стандартний (уніфікований) час. Хоча до 1855 р. використання цього часу в Англії стало повсюдним, офіційно він був затверджений лише в 1880 р. А першою країною, яка офіційно стала використовувати стандартний час є Нова Зеландія, яка застосовує його з 2 листопада 1868 р.

Ідею про застосування сучасної системи синхронізації часу, використовуючи 24 часових пояси, висловив в 1858 р. італійський математик Куіріко Філопанті (Quirico Filopanti) на сторінках своєї книги "Міранда!". Але вона тоді не була почута. У 1879 р. цю ідею став активно просувати канадський інженер і винахідник, що народився в Шотландії Сендфорд Флемінг (Sandford Fleming).

До того часу в міжнародній торгівлі і зв'язку панував хаос через відсутність уніфікованого часу. У жовтні 1884 р. в Вашингтоні відбулася Міжнародна меридіальна Конференція. За її підсумками була прийнята Вашингтонська Конвенція про часові пояси та Всесвітній час, яка діє і понині. Відповідно до положень цієї конвенції, усю земну кулю поділено на 24 часових сектора (пояси), межі яких визначені меридіанами. Точкою відліку є так званий Нульовий меридіан, що проходить в Грінвічі. Час нульового меридіана називають Світовим координованим (Coordinated Universal Time - UTC).

Карта часових поясів. Джерело: www.timeanddate.com

Слід зазначити, що не всі країни світу чітко дотримуються такого поділу. Причина цього насамперед у тому, що, за рідкісним винятком, кордони держав проходять не по меридіанах. Інша причина - це розмір території тієї чи іншої країни. Так наприклад, у малих країнах, через які проходить той чи інший меридіан, прийнято рішення не ділити час на пояси для кращого економічного ефекту.

Карта схема розташування території
України відносно міжнародної системи
часових поясів

Територія України географічно розташована у трьох часових поясах. Близько 93,1% території країни розташовується в другому поясі, незначна частина Закарпаття - в першому, а Луганська область, частина Харківської і майже вся Донецька - у третьому. Таке розташування території України відносно часових поясів є сприятливим для використання часу одного поясу.

Ньюфаундленд, Індія, Іран, Афганістан, Венесуела, М'янма, Шрі-Ланка, Північна Корея, Маркізькі острови і деякі території Австралії використовують півгодинне відхилення від поясного часу,

Вперше поясний час запровадили у США 18 листопада 1883 р. Більшість країн ввели його до 1929 р. Останніми стали Ліберія - в ​​1972 р. і Непал - лише в 1986 р. Але Непал використовує п'ятнадцяти хвилинне відхилення від поясного часу.

Для зручності часові пояси позначаються у вигляді різниці з часом UTC. Крім того, вони мають назви у вигляді абревіатури. Наприклад: перший часовий пояс (середньоєвропейський час) - UTC +1, - CET; другий часовий пояс (східноєвропейський час) - UTC +2, - EET. Аналогічно - в Західній півкулі: Північноамериканський східний час - UTC-5, - EST.

"Літній" час

Джордж Вернон Хадсон

Сучасна система "літнього" часу вперше була запропонована Джорджом Верноном Хадсоном (George Vernon Hudson) - новозеландським ентомологом і астрономом, що народився у Лондоні. Позмінний характер його роботи давав йому можливість у вільний час збирати комах, що дозволило йому оцінити переваги денного світла після робочого дня. У 1895 р. він представив свою доповідь Веллінгтонському філософському товариству, в якій запропонував щорічно переводити стрілки годинників на дві години. Незабаром вона була опублікована.

Багато хто помилково вважає, що першим з цією ініціативою виступив відомий англійський будівельник Вільям Віллетт (William Willett) і що стрілки годинників почали вперше переводити в Англії в 1908 р.

Насправді першими переводити стрілки на годину вперед почали в Німеччині та Австро-Угорщині 30 квітня 1916 р. У тому ж році, з метою енергозбереження, "літній" час впровадили багато європейських країн, а незабаром - Росія та США.

У багатьох країнах "літній" час періодично вводився і скасовувався. Європейські країни регулярно на нього переходять з 70-х років. Стрілки переводять в останню неділю березня і останню неділю жовтня.

Не переводять стрілки годинників в більшості країн Азії (в т. ч. в Китаї, Індії, Японії, Південній та Північній Кореї), Африки, Південної Америки та Близького Сходу. Росія, Білорусія, країни Центральної Азії, Грузія і Вірменія також більше не використовують "літній" час.

У ряді країн не існує єдиної думки з приводу переведення стрілок. Широкі дискусії з цього питання йдуть в Бразилії, де "літній" час вводять тільки половина штатів. В Австралії на нього не переходять три з восьми адміністративні одиниці (Квінсленд, Північні території і Західна Австралія). Подібна ситуація і в Канаді. А в США на "літній" час не переходить Арізона і Гаваї.

  Використовується влітку у північній півкулі   Використовується влітку у південній півкулі       

    Ніколи не використовували "літній" час   Використовували "літній" час у минулому

Застосування "літнього" часу у різних країнах світу (станом на жовтень 2015 р.). Джерело: wikipedia.org

Помітно, що в США і Канаді починаючи з 2007 р. стрілки переводять на 2-3 тижні раніше, ніж у Європі, а скасовують "літній" час на тиждень пізніше.

В Україні, як і в інших європейських країнах, стрілки годинників переводять на годину вперед в останню неділю березня, а повертають в останню неділю жовтня.

Час в Україні

Використання часу в Україні сильно залежало від політичних чинників.

Вперше поясний час на українських землях ввели у складі колишньої Австро-Угорщини 1 квітня 1893 р.

На території Української Народної Республіки з 1 березня 1918 р. використовувалося середньоєвропейський час UTC +1, тобто час був меншим на одну годину від сьогоднішнього зимового. Діяв Закон "Про встановлення на Україні обчислення часу за новим стилем та переведення годинників на середньоєвропейський час". Вочевидь, він використовувався на її території до 1920 р., коли УНР припинила своє існування.

На українських землях, що входили до складу Польщі з 1918 по 1922 рр.. діяв східноєвропейський час UTC +2. Згодом Польща перейшла на середньоєвропейський час.

Пізніше за все на поясний час перейшли території у складі Румунії. Там східноєвропейський час затвердили тільки в 1931 р.

У Радянській Україні поясний час UTC +2 було прийнято 1 травня 1924 р. До цього на російській залізниці дотримувалися часу одного з петербурзьких вокзалів.

Постановою Раднаркому СРСР від 16 червня 1930 стрілки годинників на всій території Радянського Союзу були переведені на годину вперед. І Україна стала постійно використовувати час третього часового поясу - UTC +3. Взимку він був на годину більше сьогоднішнього. Він вводився "з метою більш раціонального використання світлої частини доби й перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням" - йдеться в Постанові. Такий час скасували в Україні лише з 1 липня 1990 р. Тоді, 11 червня 1990 р., Верховна Рада УРСР прийняла Постанову № 15-XII "Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР".

У період нацистської окупації Україна жила за берлінським часом , який був меншим сьогоднішнього на одну годину.

"Літній" час в Україні вперше запровадили на землях у складі Австро-Угорщини, Чехословаччини та Польщі. Під час нацистської окупації також використовувався "літній" час.

У Радянській Україні стрілки годинників почали переводити з 1981 р. Постановою Ради Міністрів СРСР від 24 жовтня 1980 № 925 "Про порядок обчислення часу на території СРСР" встановлювався щорічний перехід на "літній" час. Спочатку його вводили 1 квітня і скасовували 1 жовтня. Але незабаром переводити час стали в останню неділю березня і останню неділю вересня.

Таким чином, Україна влітку опинялася вже в часовому поясі UTC +4 і випереджала сьогоднішній "літній" на одну годину.

У 1990 р., з огляду на політику “суверенізації”, "літній" час в Україні не вводився.

З 1992 р. українці знову регулярно переводять стрілки своїх годинників. Починаючи з 1996 р. за рекомендацією Європейської економічної комісії ООН, для гармонізації міжнародних інформаційних систем, термін дії "літнього" часу продовжений на один місяць. З тих пір він скасовується в останню неділю жовтня.

З 1 травня 1994 р. по 30 березня 1997 у Криму дотримувалися "кримського" часу, який випереджав час в інших регіонах України на 1 годину. Навесні 1997 р. влада автономії підкорилися Постанові КМУ № 509. Але спроби зміни часу в Криму все-ще тривали.

15 жовтня того ж року Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла Нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим Закон Автономної Республіки Крим "Про обчислення часу". 25 жовтня його дія була зупинена Президентом України.

Конституційний Суд України своїм Рішенням у справі № 4-рп/98 від 25.03.1998 р. визнав цей документ неконституційним, відзначаючи, що відповідно до Конституції України питання встановлення порядку обчислення часу не перебувають у компетенції Автономної Республіки Крим.

Чергова спроба зміни часу в Україні була здійснена 20 вересня 2011 р., коли Верховна Рада України прийняла Постанову № 3755-VI "Про зміну порядку обчислення часу на території України". Постановою з 27 березня 2011 р. скасовувався “літній” час і встановлювався на всій території України час "другого часового поясу з додаванням однієї години" протягом усього року, що фактично дорівнювало встановленню постійного часу третього часового поясу (UTC +3). З 1 жовтня воно набрала чинності.

Проте вчені Міністерства надзвичайних ситуацій і кілька обласних рад негативно відгукнулися щодо цього рішення. І 18-жовтня Верховна Рада під тиском громадськості скасувала свою Постанову.

А 23 листопада 2011 р. Кабінет Міністрів України оприлюднив законопроект, згідно з яким пропонувалося залишити постійним на протязі року вже "зимовий" час.

У 2012 р. Кабінет Міністрів рекомендував знову ввести "літній "час, щоб не створювати незручності під час проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу.

Очікувалося, що навесні 2013 переведення стрілок буде скасовано остаточно. Але 22 лютого 2013 р. тодішній прем'єр-міністр України М. Азаров заявив, що це не актуально.

Після проведення у Криму "референдуму про приєднання до Росії", 17 березня 2014 року сепаратисти у кримському "парламенті" знову ухвалили рішення про перехід півострову на московський час з 30 березня того року. Пізніше про перехід на московський час заявили і в угрупуваннях "ДНР/ЛНР" на територіях, що вони контролюють. 26 жовтня 2014 року там не були переведені стрілки годинників на одну годину назад.

Тож фактично взимку час у Криму та в окремих районах Донецької та Луганської областей, що тимчасово непідконтрольні українській владі, випереджає той, що у решті регіонів Україна на одну годину. А влітку різниці в часі немає, адже в Росії увесь рік застосовують "зимовий" час.

Найважливіше - це здоров’я людини. Тому час має бути таким, що забезпечує найбільш ефективне використання світлого проміжку доби.