Судовий збір у 2018 році.

Законом України “Про судовий збір” (№ 3674-VI від 08.07.2011 р.) передбачається, що за подання позову та скарги стягується судовий збір.

При розрахунку судового збору враховується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Тож, з кожним роком сума судового збору буде зростати із ростом прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" (№ 1801-VIII від 21 грудня 2016 року) розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб (РПМПО) з 1 січня 2018 року становить 1762 грн..

Варто також мати на увазі, що ставки судового збору різняться за категоріями платників (фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи) та підвищуються при зверненні до кожної вищої судової інстанції.

Так, за подання цивільного чи адміністративного позову майнового характеру, фізичним особам та підприємцям доведеться сплатити щонайменше 1% ціни позову, але не менше 0,4 РПМПО (704 грн. 80 коп.), а юридичним особам - 1,5% ціни позову, але не менше 1 РПМПО (1762 грн.). Максимальна ж сума судового збору у таких справах буде складати 5 РПМПО (8810 грн.). Для юридичних осіб таке обмеження становить 350 РПМПО (616700 грн.).

Розрахунок при звільненні має бути вчасним.

Випадки затримки виплати заробітної плати не рідкі. Досить часто й при звільненні роботодавець не розраховується зі своїм працівником вчасно. А дарма. Адже законом встановлюється принцип невідкладності дій роботодавця щодо здійснення розрахунку. Нажаль, але далеко не всі робітники знають, що у разі несвоєчасного розрахунку при звільненні вони мають право на компенсацію середнього заробітку за увесь час затримки при розрахунку.

Статтею 43 Конституції України гарантується право кожного на заробітну плату не нижче рівня , встановленого законом та її своєчасне одержання.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України (№ 322-VIII від 10.12.1971 р) виплата всіх сум, належних працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення їм вимоги про розрахунок. Крім цього, ст. 47 КЗпП встановлюється обов'язок роботодавця видати працівникові в день звільнення належно оформлену трудову книжку.

Державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Діючим законодавством України передбачається підтримка осіб, які взяли на себе опіку чи піклування над дитиною. Ці питання регулюються Законом України "Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми" (№  2811-XII від 21 листопада 1992 р.) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 р. (далі – Порядок).

Згідно їз ст. 243 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Юридичне визначення соціальних категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено статтею 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (№ 2342-IV від 13 січня 2005 р.).

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки.

Позбавлення батьківських прав.

За діючим українським законодавством, батько, мати дитини можуть бути позбавлені батьківських прав. В законодавстві позбавлення батьківських прав розуміється як спосіб захисту дитини і як крайній захід, який застосовується лише у випадку, коли всі інші заходи впливу на батьків не дали результату. Позбавити батьківських прав може тільки суд.

В залежності від конкретної ситуації в сім'ї позбавленню батьківських прав можуть передувати превентивні заходи впливу на батьків (бесіди, попередження з боку органів опіки і піклування, органів внутрішніх справ, надання сім'ї необхідної допомоги, накладення адміністративної відповідальності), відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав (ст. 170 Сімейного кодексу України).

До обов’язкових умов позбавлення батьківських прав належить наявність вини батьків. Воно повинно бути результатом свідомої поведінки батьків або одного з них. Якщо вони не в змозі розумно керувати своїми діями та вчинками з причини, що від них не залежать (тяжке психічне захворювання, слабоумство, інвалідність тощо), то, за загальним правилом, їх не можна позбавити батьківських прав.

Державна соціальна допомога при народженні дитини.

Діючим законодавством України передбачається виплата соціальної допомоги при народженні дитини. Метою цієї допомоги є створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини. Не слід плутати цей вид грошових виплат з допомогою, яка виплачується у зв’язку з вагітністю та пологами.

Порядок її призначення та виплати регулюється Законом України «Про державну "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (№ 2811-XII від 21 листопада 1992 р.) (далі – Закон №2811) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751 (далі – Порядок).

Відповідно до ст. 10 Закону №2811 право на отримання допомоги при народженні дитини надається одному з батьків, який постійно проживає разом з дитиною. Зазвичай це мати дитини. Допомога може бути призначена і опікуну. В такому випадку ці гроші будуть вважатися власністю дитини.

Державна соціальна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами.

Діючим законодавством України передбачається надання соціальної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами. Не слід плутати цей вид допомоги з соціальною допомогою, яка виплачується при народженні дитини. Це зовсім інша соціальна допомога. Вона є одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми та одним з видів матеріального забезпечення, що надається за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Порядок її надання регулюється Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (№997-V від 20 квітня 2007 р.) (далі – Закон №997), Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (№ 1105-XIV від 23 вересня 1999 р.)(далі – Закон №1105) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 р. (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок).

Хто може отримати допомогу.

Відповідно до ст. 7 Закону №997, право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані    в    системі загальнообов'язкового   державного соціального страхування:

Державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям у 2017 році

Перелік осіб, які мають право на отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям визначений ст. 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям здітьми" (від 28 листопада 1992 р. № 2811-XII).

Право на одержання державної допомоги мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Частиною першою ст. 135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям у 2017 році

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям – це щомісячна допомога, яка  надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Малозабезпеченою є та сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Порядок надання цієї державної соціальної допомоги регулюється  Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (№ 1768-III від 01.06.2000 р.) та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 р.. 

Чи підпадає моя сім'я під малозабезпечену?

Для того, щоб з'ясувати, чи підпадає конкретна сім'я під статус малозабезпеченої потрібно, насамперед, визначити прожитковий мінімум для сім'ї та її середньомісячний сукупний дохід.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України  № 486/202/524/455/3370 від 15.11.2001 р..

Пільги при сплаті судового збору

Пільги зі сплати судового збору встановлюються ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 р.).

Від його сплати звільняються позови, пов'язані із захистом прав споживачів.

Інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а також інваліди I і II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів також повністю звільняються від сплати судового збору. Вони звільняються від судового збору і тоді, коли виступають відповідачами і рішення суду постановлено не на їх користь.

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві не платять судовий збір за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку.

Не справляється судовий збір з осіб, які страждають психічними розладами та їх представників, щодо захисту прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги.

Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до 1 і 2 категорій, не сплачують судовий збір при подачі будь-яких позовів.